Самооборона Троєщини

Лавра. Умисна диверсія чи службова недбалість?

Країна потерпає у вогні. Війна потребує величезні кошти. Кожен патріот України намагається хоча б чимось допомогти у складній боротьбі з ворогом. Уряд шукає фінансування будь-де, пенсіонери несуть останні копійки на допомогу українським воякам.

А у Національному Києво-Печерському заповіднику розбазарюються такі життєво необхідні для нашої держави бюджетні гроші. Мова зараз не про величезні премії директора та його першого «зама», не про шалені корупційні схеми збагачення керівництва, мова про незаконно звільнених працівників (до речі, продавати вивільнені хлібні місця почали ще при Лісничій, аферистку звільнено, оборудка залишилась), яких суд відновив на втрачених посадах і зобов`язав Заповідник відшкодувати вимушені прогули. Тепер – суха математика.

 Окружний адміністративний суд м. Києва. Справа №826/20960/13-я за позовом Київського міського центру зайнятості до НКПІКЗаповідника на суму 29983,73 грн. допомоги по безробіттю незаконно звільненої працівниці Ситник, та 878, 27 грн. плати за її навчання у Центрі зайнятості. Ці збитки є прямою відповідальністю директора Любомира Михайлини, бо саме при ньому її незаконно звільнили. До цього треба додати і суму, сплачену за вимушений прогул —  в 31000,00 грн.та 2000,00 грн.моральної шкоди. Разом по справах Ситнік — майже 65000,00 грн.

Справа зі звільнення  Л.Халіль. Станом на жовтень виплачено вже близько 100 000,00 грн. Незаконно звільнену досі не поновлено, а це ще 100 000,00 грн. Разом – близько 200 000,00 грн.

Незаконно звільнена працівниця Кроха. Сума виплат, повязаних з її звільненням, сягає вже 150 тис. грн.

Ці збитки в 350 000,00  грн.також повністю лежать на Михайлині.

Та це ще не все. - пише https://polperex

Окружний адміністративний суд м.Києва. Справа №2а-8380/112670. Головуючий суддя  Абалов Є.В., секретар І.Ю.Мальчик. за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві до НКПІКЗаповідника на суму 1 303 717,74 грн.  Цікава справа була: штраф на мільйон триста тисяч грн штрафу заповіднику. Дивує,що закрили справу через те, що представники позивача не приходили на судові засідання. Це спонукає до думки, що з ними хтось дуже «по-дружньому» провів розмову, адже так просто органи державної влади від штрафу на мільйон не відмовляються. Інспекція з держбудконтролю потім, звичайно, подала апеляцію на рішення, але видається, що це так, «про людське око», щоб не притягли до відповідальності за службову недбалість.

Директором на цей час вже був Михайлина.

Так що це? Рішення приймати повинен міністр та відповідні органи. Звичайно, дуже перший зам у нього «пробивний» та «спритний». Як тільки запахне жареним — сідає на своє ну дуже дороге авто і їде домовлятися. Поки грошей, вкрадених у держави, вистачає, щоб домовитися з перевіряючими органами цієї самої держави, та нанести їй ще більші збитки. Такий кругообіг грошей вже на службову недбалість не тягне. Це – справжнісінька диверсія! Хто керує – колишній шут Януковича, чи самі здатні?! Сподіваюсь, що нарешті вистачить бажання у Міністерства культури розібратись в цій ну дуже складній схемі заробітку спритних аферистів. Ваш хід, пане міністре!

Аріна Свєтлова