Самооборона Троєщини

Повернення  Куковальської,  або відродження Фенікса

Трирічне протистояння між Міністерством культури України та Нелею Куковальскою закінчилося перемогою останньої. Неля Куковальска повернулася до Софії Київської!

Після дивної перевірки Мінкульту одіозного Кулиняка, Неля Куковальська була звільнена і на її місце призначили Олену Сердюк, яка   очолювала Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень при Міністерстві культури.

Майже 2,5 року роботи Олени Сердюк на посаді директора супроводжувалися постійною інформаційною війною навколо її особи та Заповідника, зокрема щодо кадрових рішень і наукової роботи. Ситуація загострилась  у жовтні 2014 року, коли за нез’ясованих обставин обвалилася частина 5 метрової цегляної огорожі, яка і  стала причиною звільнення Олени Сердюк.

До того ж, як зазначив заступник міністра Ігор Ліховий, вона  не виконала    умов контракту. Ліховий  підтвердив, що Міністерство культури провело позаплановий внутрішній аудит фінансово-господарської діяльності Національного заповідника «Софія Київська» за період 2013–2014 років, який  виявив порушення на  загальну суму понад 1 мільйон грн.

«Більше 200 тисяч грн. підлягають відшкодуванню до бюджету; близько 400 тисяч гривень - недоотриманні бюджетом фінансові ресурси; більше 400 тисяч гривень - неефективно використані бюджетні кошти», - доповів заступник міністра під час брифінгу  у Заповіднику «Софія Київська». Крім того, була виявлена низка порушень у збереженні і використанні об`єктів культурної спадщини.

Перевірка показала, що керування Заповідником Оленою Сердюк було не ефективним. Відбулося закономірне звільнення, а  результати аудиту передані в правоохоронні органи.

Отже, колесо Фортуни знову перевернулося,  і на  місце генерального директора тріумфально повернулась Неля Куковальська. Поки що в якості виконуючого обов’язків гендиректора, але знаючи фаховість і досвід Нелі Михайлівни, ця приставка буде у неї недовго. Тим паче, на відміну від багатьох новопризначених директорів, вона не побоялася з перших днів свого керування вийти до преси  і заявити про свої плани та наміри у збереженні української святині.

На прес-конференції відчувалося, що Неля Куковальська під час своєї вимушеної відставки провела величезну роботу з міжнародними партнерами та потенційними українськими спонсорами та меценатами.  Вона сформувала потужну опікунську раду, в планах якої реально  опікуватися  пам’яткою ЮНЕСКО і повернути попередню славу сакрального об’єкту, а не перетворювати святиню на балаганний  майданчик - адже за часи правління Олени Сердюк Заповідник кардинально змінив ідеологію і  став  нагадувати філіал музею в Пирогові, а не пам’ятку Київської Русі.  До того ж, Сердюк, яка позиціонує себе як члена Українського бюро ЮНЕСКО, без погодження з Центральним бюро, розпочала розкопки на території Заповідника і  підготувала проект конденсування Собору «Софія Київська».

Крім того,  виявилося, що перлина Києва – Андріївська церква -  потребує термінової реставрації:  за період передачі церкви  УАПЦ  позолота  іконостасу стала нагадувати срібло. Київська реліквія  стоїть на межі втрати статуса унікальної  пам’ятки українського бароко.

Щодо своїх планів Неля Куковальська сказала наступне:

по-перше,  повернути  фахівців до заповідника і підняти науковий рівень закладу.

По-друге, відродити  наукову школу при Заповіднику, де будуть готувати кваліфікованих фахівців історії та музеєзнавців і ,

по-третє,  відновити міжнародні зв’язки, які були встановлені  ще Ярославом Мудрим…

Але, головна мета і мрія  - повернути мощі Ярослава Мудрого до Собору.

Неля Куковальська  запевняє, що вони знаходяться в США і в недалекому майбутньому відбудеться тріумфальне  повернення праху Великого Князя до київського саркофагу.

Неля Куковальська, як той фенікс, відродилась і приступає до роботи. Ми впевнені, що наступні сторінки літопису Заповідника будуть такими ж насиченими і  яскравими, як і  попередні 12 років, коли ним  керувала  Куковальська.

Редакція журналу «Музеї України вітає Нелю Куковальську з поверненням на посаду і зичить їй сил та натхнення у збереженні української спадщини!

Наталка Іванченко, шеф-редактор журналу «Музеї України», член Громадської Ради Мінкульту